ВСПАК

(успак), присл., розм. Назад; у протилежний бік. Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий, за голосом покори душа рушає вспак. (П-2:31); Тільки сіль, і вода, і житняк, і світанок, і ніч, і стозора небезпека, і сонна і хора ця душа — вирушає успак! (П-1:105).

Словник мови Стуса 

ВТЕКИ →← ВСЕЩЕДРИЙ

T: 0.106838822 M: 3 D: 3