ГОРЛОЗГУКИЙ

-а, -е, інд.-авт. Похідне від горло і згукий (від звук). А обрій утікав. Я надбігав щосил моїх. Та обрій горлозгукий пустився впрост. (П-1:183).

Словник мови Стуса 

ГОРОВИЙ →← ГОМУНКУЛ

T: 0.114538105 M: 3 D: 3