ГОРЛОЗГУКИЙ

-а, -е, інд.-авт. Похідне від горло і згукий (від звук). А обрій утікав. Я надбігав щосил моїх. Та обрій горлозгукий пустився впрост. (П-1:183).

Словник мови Стуса 

T: 0.067517255 M: 1 D: 1