E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
АЕД
(< грец. aoidos – соловей, співець), -а, ч. Давньогрецькі поети й співці, мистецтво яких розквітло у VІІІ — VII ст. до н.е. Аеди виконували епічні твори, акомпануючи собі на струнному щипковому інструменті формінксі, лірі чи кіфарі. Ви вбивці, ви ненатлі нелюди спередвіків, а ми припізнені аеди, наш злочин — спів. (П-2:94).

Словник мови Стуса  2018

← АДАМАШКААКАНТ →

Смотреть значение "АЕД" в других словарях:
T: 0.091993974 M: 8 D: 0