ДЖИҐУН

-а, ч., розм. 1. Те саме, що баламут; той, що сіє неспокій серед людей, бунтівник. 2. Те саме, що дженджик; той, що любить пишно одягатись; пустий, легковажний чоловік. Бо що мені гурмо зізнань або чвар — між тих джиґунів і батярів, як колеться небо — за вдаром удар — як дощ смертоносний ушпарив. (П-2:50).

Словник мови Стуса 

ДЖОС →← ДЕСЯТКОВЕ ПОЛОТНО

T: 0.125073626 M: 3 D: 3