ДИВНОВЗІР

-зору, ч., інд.-авт. Похідне від дивний і зір. Там крила птаства рясно миготіли, мережилася зелень дивновзором, а душу вже поймав самодоходжень зухвалий холод і зухвалий жах. (П-2:118).

Словник мови Стуса 

T: 0.045653829 M: 1 D: 1