АКАНТ

(грец. akantha — колючка, терен), -а, ч., 1. бот. Трав'яниста рослина родини акантових, поширена в районі Середземномор'я. 2. архт. Прикраса на капітелях колон коринфського ордера, а також у різних видах орнаменту у формі стилізованих листків та стебел аканта. В квадратах жертв — чистописом журби — усепокора, майже невідпорна. Свічадо спить. У ньому спить свіча, розплатана метеликом, акантом. (П-1:59); Там мармуровий вруниться акант, різьбленими лопоче язиками... (П-1:61).

Словник мови Стуса 

АКРИДИ →← АЕД

T: 0.108372692 M: 3 D: 3