E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
АКАНТ
(грец. akantha — колючка, терен), -а, ч., 1. бот. Трав'яниста рослина родини акантових, поширена в районі Середземномор'я. 2. архт. Прикраса на капітелях колон коринфського ордера, а також у різних видах орнаменту у формі стилізованих листків та стебел аканта. В квадратах жертв — чистописом журби — усепокора, майже невідпорна. Свічадо спить. У ньому спить свіча, розплатана метеликом, акантом. (П-1:59); Там мармуровий вруниться акант, різьбленими лопоче язиками... (П-1:61).

Словник мови Стуса  2018

← АЕДАКРИДИ →

Смотреть значение "АКАНТ" в других словарях:
T: 0.044213254 M: 7 D: 0