E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
АНТЕЙ
(грец. Antaios), -я, ч. 1. У давньогрецькій міфології син Посейдона й Геї, велетень, найвродливіший і наймогутніший поміж гігантами; був непереможний, доки діставав силу від матері. 2. перен. Людина, що нерозривно пов'язана з рідною землею, народом, від яких має міць і силу. Та й як хвалить? І як сказать — люблю? І як промовить, що люблю — тебе я? І як між кабінетів, між антеїв Я підійду і словом прохоплюсь? (Т.1, кн.2:49); ...постане, рушачи гріхи кайданів, вістуючи повернення Антей (ЧТ:84).

Словник мови Стуса  2018

← АМАРАНТАНТИСЕБЕ →

Смотреть значение "АНТЕЙ" в других словарях:
words-app-1T: 0.0618519 M: 7 D: 0