ЗНАКОМИТИЙ

-а, -е, розм. 1. Чим-небудь добре відомий; знаменитий. 2. Те саме, що знайомий. Бо що мені трунок, цей трачений чар оцих знакомитих батярів, як колеться небо — за вдаром удар, і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80); Днедавнє завзялось у снінні чарувати. Та й знакомиті дати Мені проставив хтось. (П-1:28).

Словник мови Стуса 

ЗНЕБЕРЕЖЕНИЙ →← ЗЛЮТОВУВАТИ

T: 0.090753001 M: 3 D: 3