КАВАЛОК

-лка, ч., розм. Те саме, що шматок. О боже праведний, важка докука – сліпорожденним розумом збагнуть: ти в цьому світі – лиш кавалок муки, отерплий і розріджений, мов ртуть. (ЗД:62); Каміння брила, що рине в безвість – кавалок болю. (Т.1, кн.2:52).

Словник мови Стуса 

КАДУБ →← КАББАЛА

T: 0.101622504 M: 3 D: 3