АНФІЛАДА

(франц. enfilade, від enfiler — нанизувати), -и, ж., архт. Ряд приміщень (кімнат, залів), які послідовно примикають одне до одного, з дверними отворами, розміщеними на одній осі, що створює наскрізну перспективу інтер'єру. І коридори пам'яті глухі ховають вчинків темні анфілади... (ЧТ:41); Людських облич безмежні анфілади, безсилі вивільнитись із досади... (П-2:62).

Словник мови Стуса 

АПОГЕЙ →← АНТОНОВИЙ ОГОНЬ

T: 0.163781213 M: 4 D: 620