КРАЙЧАС

-у, ч., інд.-авт. Похідне від край і час. Що б то нам посовгнути – ці межигони часу, марудні межигони живоття, коли змарнілі постаті снаги, ці бурі пристрастей попопелілих, раптово окотилися на нас. І хочеться сягнути за крайчасу, за прапервні. (П-1:57).

Словник мови Стуса 

КРАМПЛЮВАТИ →← КРАЙСЕБЕ

T: 0.083228469 M: 3 D: 3