КУРІТИ

-ію, -ієш, рідко, недок. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. Куріють вигаслі багаття, собаки виють до зірок... (ЗД:43); Куріє руїна. Кривавим стікає потоком, і сонце татарське — стожальне — разить наповал. (П-1:45).

Словник мови Стуса 

T: 0.037527409 M: 1 D: 1