МАРКО

-а, ч. Фольклорний образ, що, за народною легендою, до кінця світу спокутуватиме свої гріхи. Тебе покинув рідний край блукати, як Марко у пеклі. (Т.1, кн.2:73); Під панцирем терпіння ти холонеш земною магмою, пекельний Марко. (П-2:241).

Словник мови Стуса 

МАРНИЧИТИ →← МАРКІТНИЙ

T: 0.146250837 M: 4 D: 620