E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
БІЛЬ
-і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір, білість. Прив'язана за коси до сосни, біліє, наче біль, за біль біліша, гуляють козаки, а в небі тиша, а од землі – червоні басани. (П-1:95); Ген над головою злітали з мене голуби біль-білі. (П-2:59).

Словник мови Стуса  2018

← БІЛОПІННЯБІЛЬ-ЖАДА →

words-app-1T: 0.037345161 M: 7 D: 0