БІЛЬ

-і, ж., рідко. 1. Білі нитки, біла пряжа. 2. Яскраво-білий колір, білість. Прив'язана за коси до сосни, біліє, наче біль, за біль біліша, гуляють козаки, а в небі тиша, а од землі – червоні басани. (П-1:95); Ген над головою злітали з мене голуби біль-білі. (П-2:59).

Словник мови Стуса 

БІЛЬ-ЖАДА →← БІЛОПІННЯ

T: 0.145327163 M: 4 D: 620