ОБОЛОК

-а, ч., заст., поет. 1. Хмара, хмарина. 2. Небесна блакить. Горить налитий сонцем оболок, і день до берега припав... (ЧТ:158).

Словник мови Стуса 

T: 0.04057381 M: 1 D: 1