ОБОЛОК

-а, ч., заст., поет. 1. Хмара, хмарина. 2. Небесна блакить. Горить налитий сонцем оболок, і день до берега припав... (ЧТ:158).

Словник мови Стуса 

ОБОРА →← ОБЕЗГОЛОСЕНИЙ

T: 0.083171459 M: 3 D: 3