ОГИР

-а, ч., рідко. Те саме, що жеребець. Ранок древній, наче огир баский. Задаремне: зважитись — не з руки. (П-2:295).

Словник мови Стуса 

ОГРАННЯ →← ОВОГНЕНИЙ

T: 0.171079659 M: 4 D: 620