ОДВОЛОДАНИЙ

-а, -е. Дієпр. пас. до одволодати. Бо, одволоданий, не прихистиш душі, що зупинилась при порозі назнаменовань, при сліпучім розі заломів долі. (П-2:21).

Словник мови Стуса 

T: 0.053322134 M: 1 D: 1