ОСЛАВИ

ослав, мн., інд.-авт. Похідне від ославити. — На дворі дощ? — я запитав. — А так, на небі ні хмарини. І сльози на очах дружини від сподівань і від ослав. (ВЦ:191).

Словник мови Стуса 

ОСМУТА →← ОСІЯ

T: 0.079121883 M: 3 D: 3