БАТЯР

-а, ч., діал. Розбишака; волоцюга. Бо що мені трунок, цей трачений чар оцих знакомитих батярів, як колеться небо — за вдаром удар, і дощ смертеносний ушпарив. (ЧТ:80).

Словник мови Стуса 

БАЯДЕРА →← БАСОЛЯ

T: 0.088355297 M: 3 D: 3