ПОЗАПРОСТІР

-стору, ч., інд.-авт. Похідне від поза і простір — той, що перебуває поза простором. Як вікна в позапростір, позачас, за мури німоти і всепокори, так світяться свічада, світлом хорі, і пильно задивляються крізь нас у сяйва... (П-1:66).

Словник мови Стуса 

ПОЗАЧАС →← ПОЖЕЖНОВИЇЙ

T: 0.085261533 M: 3 D: 3