ПОСМЕРК

-у, ч., інд.-авт. Похідне від смерк. Як сонце посмерку пече! Як приском обдає! (ЗД:89); Та невідомінь, чорна плівка посмерку, вертає відчуття себе самого... (ЧТ:166).

Словник мови Стуса 

ПОСТАВЕЦЬ →← ПОРОЖНЬОСЕРДИЙ

T: 0.078543472 M: 3 D: 3