E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
ПОТИР
-а, ч. Чаша чи келих для ритуальних християнських релігійних обрядів. Кохана спить. У ярому потирі — вино кохання і вино проклять. (П-1:40); О вирвись, залишивши вирву у грудях, і роздмухай грань моїх самопротистоянь і дай напитися з потиру. (П-2:195).

Словник мови Стуса  2018

← ПОТЕРЧАПОТОРОЧ →

Смотреть значение "ПОТИР" в других словарях:
T: 0.069345688 M: 6 D: 1