E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
БЛАГОСТИНЯ
-і, ж., заст. Милість, ласка, благодіяння. Отак і ти постанеш знов, поете, з майбутнього високих благостинь... (ЧТ:74); Бо зійшла на мене благостиня, обуяла мить... (ЧТ:86).

Словник мови Стуса  2018

← БЕЗОКРАЙБЛАКИТИНКА →

Смотреть значение "БЛАГОСТИНЯ" в других словарях:
T: 0.126869521 M: 8 D: 0