ПРУЖНОТІЛИЙ

-а, -е, інд.-авт. Похідне від пружний і тіло. Утоплюсь І в зубах затисну слово те пружнотіле, як плотва, що хвостом всю душу збовтає. (Т.1, кн.2:227).

Словник мови Стуса 

T: 0.033962274 M: 1 D: 1