РАДОСТЕЖАЛІ

радосте-жалів, мн., інд.-авт. Похідне від радість і жаль. ...де розкошує маячня моїх далеких недобутих марень в калейдоскопі радосте-жалів, над вежею стожальної покари стрілою давніх і незбутніх днів... (ЧТ: 154).

Словник мови Стуса 

РАДОЩІЖАЛІ →← РАДОСТЕБІДА

T: 0.056550561 M: 3 D: 3