БОЛІД

(< грец. bolis — метальний спис), -у, ч. Великий, дуже яскравий метеор з довгим хвостом, що світиться. А ти шугай – у самокружелянні (немов планета згасла? чи болід?) Тут ані дня, ні ночі, ні світання, і почезає за тобою слід. (ЧТ:59); Горить твій слід – немов болід, як Тора, і ти гориш — то вічний твій приділ. (П-1:134).

Словник мови Стуса 

БОРВІЙ →← БЛИЗНА

T: 0.077639852 M: 3 D: 3