БОРВІЙ

-ю, ч., поет. Великий вітер; буря, ураган. Не рвися, коню мій, не рвись Шаблюко-жалко, Спаде громами, як борвій, і блисне жахом. (Т.1, кн.2:225).

Словник мови Стуса 

БОРЛАК →← БОЛІД

T: 0.152586854 M: 4 D: 620