РУБІКОН

(лат. Rubico), -у, ч. 1. Стародавня назва річки, яка впадає в Адріатичне море і яку 49 р. до н.е. перейшов Юлій Цезар зі своїми легіонами, незважаючи на заборону сенату. 2. перен. Про межу чого-небудь, про серйозну перешкоду; перейти Рубікон — зробити рішучий вчинок, після якого не можна повернутися до попередніх позицій. Перейти Рубікон — це пройти через людні проспекти. Володимирська. Рубікон — не важкий. (Т.1, кн.2:1 16); Розкоше світу, йми мене в полон, адже і ти така, як я, порожня. Тож полони мене, усевельможна, дай перейти з тобою Рубікон. (П-1:88).

Словник мови Стуса 

РУБЕЛЬ →← РОЗПЕЛЮСТИТИ

T: 0.080793214 M: 3 D: 3