САМОКРУЖЕЛЯННЯ

-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і кружеляння. А ти шугай — у самокружелянні (немов планета згасла? чи болід?) Тут ані дня, ні ночі, ні світання, і почезає за тобою слід. (ЧТ:59).

Словник мови Стуса 

T: 0.039469449 M: 1 D: 1