БРАХІЦЕФАЛ

(< грец. brachys – короткий і kephalē — голова), -а, ч. Короткоголовий; людина з круглою формою черепної коробки. Ну, що ж, брахіцефале, вже за плечима смерть, усі кінці й начала сповняють душу вщерть. (ЧТ: 175).

Словник мови Стуса 

T: 0.037516764 M: 1 D: 1