САМОПОДОВЖЕННЯ

-я, с., інд.- авт. Похідне від само... і подовження. Невже так мало відведено людині для бажань і успокоєнь? Сліпота! Само- подовження — на власну ж душу. (ЧТ:116).

Словник мови Стуса 

T: 0.061644415 M: 1 D: 1