САМОПОМНОЖЕНИЙ

-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і помножений. І ще здалося — вдосвіта, наосліп: що я себе утратив многотою самопомноженого цього світу... (ЧТ:31).

Словник мови Стуса 

T: 0.027023646 M: 1 D: 1