САМОПОМНОЖЕНИЙ

-а, -е, інд.- авт. Похідне від само... і помножений. І ще здалося — вдосвіта, наосліп: що я себе утратив многотою самопомноженого цього світу... (ЧТ:31).

Словник мови Стуса 

САМОПОСТАННЯ →← САМОПОМИНАННЯ

T: 0.097878017 M: 3 D: 3