САМОПОСТАННЯ

-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і постання (від поставання). По ліву руку — древній, аж до ер самопостання, гоном безберегим, щовбом смертельним, що наліг на серце і наслухає втомлене буття — той древній світ — і радісний і тужний — непам'яті. (П-2:136).

Словник мови Стуса 

САМОПОЧЕЗАННЯ →← САМОПОМНОЖЕНИЙ

T: 0.084421382 M: 3 D: 3