САМОПРОМИНАННЯ

-я, с., інд.-авт. Похідне від само... і проминання Пролита цятка болю, я шукаю утраченої грудки самосну, іще не розпочатої. І марно: бо ж самопроминання твій приділ. (ЧТ:107); В дорозі довгих самопроминань під знадою земного притягання проносяться від ранку до смеркання. (П-1:44).

Словник мови Стуса 

T: 0.0406366 M: 1 D: 1