САМОУТРАЧЕНИЙ

-а, -е, інд.-авт. Похідне від само... і утрачений. Утрачений для самого себе. Тільки за шелом'янем, за порожнечею і небуттям ти знову повертаєшся до себе, але – самоутрачений навік. (ЧТ:131).

Словник мови Стуса 

T: 0.043720062 M: 1 D: 1