СОНЦЕЛЕТ

-у, ч., інд.-авт. Похідне від сонце і лет. Зворохобилися айстри приосіннім сонцелетом, проминальною порою падолистом деручким. (П-1:92).

Словник мови Стуса 

СОНЦЕПРУГ →← СОНМ

T: 0.075039164 M: 3 D: 3