СПЛІН

(англ. spleen), -у, ч., книжн. Пригнічений настрій, нудьга. Цей тихий жаль, і теплий сплін і сум, І лиш по цьому пізнаєш кордони Між дійсністю і вимріяним сном. (Т.1, кн.2:20); А де шаліли пристрасті обачні — вже владарює сардонічний сплін. (П-1:174).

Словник мови Стуса 

СПОЛОВІЛИЙ →← СПИЛЬНА

T: 0.091300686 M: 3 D: 3