ВІДВОЛОДАТИ

-аю, -єш, док., перех., заст. Привести до свідомості. // Вилікувати важкохворого старанним доглядом. Не відволодати душі — біль груди переріс. (ЗД:89); Марне! Держись вертикально, мов зойк, що проривається з тебе надсадно, той, що тебе обіймує всевладно і відволодує з рою морок. (П-2:72).

Словник мови Стуса 

T: 0.057162288 M: 1 D: 1