ВІДРОГА

-и, ж., рідко. Відгалуження гори, стовбура дерева, дороги, ріки тощо. Щоб там, де обрій оплели дороги, уздріти царств понадземні відроги. (П-1:201).

Словник мови Стуса 

ВІДТОНКОГОЛОСИТИ →← ВІДВОЛОДАТИ

T: 0.111182716 M: 4 D: 620