СТОЖАЛО

-а, с., присл., інд.-авт. Похідне від сто і жало. І ти підносишся, гінкий, як слово-біль, Гінкий, несамовитий, як стожало, Жалів відьомських... (Т.1, кн.2:189); Тота сльоза тебе іспопелить, і лютий зойк завруниться стожало ланами й луками. (П-1:144).

Словник мови Стуса 

СТОЖАЛЬНИЙ →← СТОЖАЛІ

T: 0.083319555 M: 3 D: 3