СТОМЕЖА

-і, ж., інд.-авт. Похідне від сто і межа. Полон у полоні, межі стомежа, ти вся — за горбами-горбами натхнення і хорого серця ґанджа з синами, хрунями, рабами. (П-1:131).

Словник мови Стуса 

T: 0.044357487 M: 1 D: 1