ВІДТРУТИТИ

-учу, -утиш, док., перех., рідко. Те саме, що відштовхнути. З ціложиттєвого ждання Ти смерть на кілька літ відтрутив, аби почути пахощ рути і в неї впасти навмання — з усіх розлук — на обакрай Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).

Словник мови Стуса 

ВІЗІЯ →← ВІДТОНКОГОЛОСИТИ

T: 0.14831821 M: 4 D: 620