ТОНКОГОЛОСИТИ

-шу, -сиш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від тонко і голосити. Десь цілу ніч тонкоголосить мати а доля пише пальчиком хрести. (ЧТ:103); Нехай-но і помру — та він за мене відтонкоголосить про тисячі пропащих вечорів... (П-1:47).

Словник мови Стуса 

ТОНКОГОРЛИЙ →← ТОЙЯЩОСИН

T: 0.090211159 M: 3 D: 3