search
E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
ВАЛЬОК
-а, ч. Грудка мокрої глини, приготована для обмазування чи для складання стін будинків. Робітниче — пропахле селище — в сосні, в остружках, в самані, у вальках - нагадувало драбинчастий іще порожній віз. (Т.1,кн.2:183).


Словник мови Стуса 

skip_previousВАЛЬКИРВЕЛЕЛЮДДЯskip_next

T: 0.022477945 M: 27 D: 0