E Є І А Б В Г Д Е Ж З К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я Ґ 
ВАЛЬОК
-а, ч. Грудка мокрої глини, приготована для обмазування чи для складання стін будинків. Робітниче — пропахле селище — в сосні, в остружках, в самані, у вальках - нагадувало драбинчастий іще порожній віз. (Т.1,кн.2:183).

Словник мови Стуса  2018

← ВАЛЬКИРВЕЛЕЛЮДДЯ →

words-app-2T: 0.037544991 M: 7 D: 0