ХИМЕРА

(грец. Chimaira), -и, ж. 1. У давньогрецькій міфології страховисько з трьома головами — лева, кози і змії — і тулубом — спереду лева, усередині — кози, ззаду — змії. 2. перен. Нездійсненна, фантастична мрія. Химери тобі іржаві прочинили двері, де гнались кажани услід харит. (ЧТ:118); Ти власну плоть утратив і життя офірував химерам (ЧТ: 118).

Словник мови Стуса 

ХИМОРОДНИЙ →← ХВИЦЯТИ

T: 0.080070934 M: 3 D: 3