ВЕЛЬЯ

(іспан.), -ї, ж. Свічка. Яма крокодиляча і велья і полледро — тільки це твоє! (П-1:163); І що кигиче в мертвій цій пустелі? Киги-киги — мов чайка з-над Дніпра. О семигори горя, цвинтар велій, і я тут згину, як прийде пора? (П-1:100).

Словник мови Стуса 

ВЕРВ →← ВЕЛЬЗЕВУЛ

T: 0.075143757 M: 3 D: 3