Словник мови Стуса

ВИТИШЕНИЙ

-а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до витишити. Сповнений тиші. Сиве небо, пролите обрієм, витишений Труханів острів... (ЗД:45); ці сни, задивлені у витишений спокій, за свідків стали... (ЧТ:114).
Ещё