Словник мови Стуса

ЗАБРЕЗКЛИЙ

-а, -е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до забрезкнути – стати водянистим; покритися слизом. 2. У знач. прикм. Набряклий, опухлий. Винишпорюй, аби збагнути Забрезклу мудрість мімікрій. (ЗД:143).
Ещё