Словник мови Стуса

ЗНЕГОЛОСНІЛИЙ

-а, -е, інд.-авт. Похідне від зне і голосити – позбавлений голосу. ...це кождочасне поринання в смерть, щоб з неї виринати в знавіснілий хрипкий чи геть знеголоснілий крик. (П-1:121).
Ещё