Словник мови Стуса

ЛАБРАДОРИТ

-у, ч. Гірська магматична порода, що буває сірувато-білого, темно-сірого або майже чорного кольору. Використовують для обличкування будівель, пам'ятників тощо. Таке — аж очі мруж:! — горить з лабрадориту і врочить долю, скриту у криці харалуж. (П-1:179).
Ещё